Всім відомо, що Чернігів є одне з найдавніших міст України.
Його древні пагорби є мовчазними свідками минулого, прикладом і повчанням для сьогодення. Мешканці Чернігова завжди трепетно відносилися до історії свого краю, пишалися своїми героями.
У 2013 році в центрі міста було встановлено пам’ятник билинному герою Іллі Муромцю. Це один з перших героїв, який став на захист нашого міста та звільнив його від загарбників.
У 2014р. біля церкви святої Параскеви П’ятницької у сквері ім.Б.Хмельницького в м. Чернігові був встановлений пам’ятник Іллі Муромцю.
Ілля Муромець - найпопулярніший герой Давньої Русі. Про нього існує безліч билин та легенд, про нього пишуть книги, знімають художні фільми та дитячі мультфільми. Але Ілля Муромець – реальна історична особа. І свій перший ратний подвиг він здійснив під Черніговом, визволив його від сили силенної війська татарського.

«З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.»
Слова із пісні Ніни Матвієнко «Сік землі»
В усі віки наші діди-прадіди шанували те, що ми сьогодні називаємо символами, або оберегами. Оберіг української родини завжди поряд і у горі, і у радості.
Виставка діє з 20.05.2016 р. до 25.05.2016 р.
Христофор Колумб - це незвичайна людина, життя і діяльність якого переломили хід історії. Це мандрівник, який довів всім навколо, що силою волі, завзятістю і важкою роботою можна добитися поставленої мети, здійснити свою мрію, розсунути рамки свідомості до нескінченності. Біографія Колумба - це довгий шлях від презирства до визнання, від злиднів до неймовірного багатства.
«Христос Воскрес!» — співає небо.
«Христос Воскрес!»— радіти треба.
«Христос Воскрес!» — птахи співають.
«Христос Воскрес!» — обличчя сяють.
І радість наших голосів
Вливається в небесний спів.
Тетяна Жембровська
Великдень святкують у всьому світі. Назвати цей день рядовим святом було б неправильно, адже воно вважається культовою подією світової історії і головним днем у році для всіх православних християн. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.

Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Усі свята українського календарного року пов’язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди.
Ми не уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки, Святої Троїці – без клечання, навіть називаємо це останнє свято « Зеленими Святами ».
Виставка діє з 16. 05 до 23.05.16
Міжнародний день музеїв з'явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums — Міжнародна рада музеїв) було прийнято пропозицію російської організації про установу цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.
За словами Жака Перо, президента ICOM: «Музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь у нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї і суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій».

В українських народних казках, оповіданнях ми зустрічаємо слова та речі, які зникли з нашого буття. Залишилися в минулому. Вони здаються нам незрозумілими та дивними, а для наших бабусь такими звичайними та рідними.
Наприклад, прач або праник, як його називали в деяких селах Чернігівської області: рубель, качалка.
Це не просто предмети побуту українців, це частина історії, частинка культури. Вони несуть в собі знання, вміння та звичаї нашого народу.