У рамках відзначення 200-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка в юнацькій бібліотеці триває акція «Створимо портрет Т. Шевченка власними руками».
Ця акція відкриває нову сторінку у вшануванні пам’яті Тараса Шевченка та об’єднує спільноту. На сьогоднішній день вже вишита третина портрету. Акцію розпочали працівники бібліотеки, до нас приєднались наші користувачі, які вміють або бажають навчитися вишивати бісером і вложити частинку душі, тепло своїх рук в таку спільну та благородну справу.
"Якщо будете ви в любові межи собою, — сказав перед смертю Ярослав Мудрий синам, — то й Бог буде в вас, і покорить він вам супротивників під вас, і будете ви мирно жити.
Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим"
Такий заповіт залишив своїм синам великий князь Київський, один з найбільш шанованих державних мужів у вітчизняній історії - Ярослав Мудрий, 1050-річчя з дня смерті якого ми будемо відзначати 20 лютого. Погодьтеся, ці слова залишаються актуальними і для нас сьогодні.
Саме період князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі. Всі свої зусилля він спрямував на відновлення централізованої держави. Ярослав Володимирович розбудував і укріпив Київ.
«…Його часи, його закони, його порядки
зосталися на цілі століття потім взірцем,
правилом, основою для всяких розпоряджень,
а все його князювання – світлою
і щасливою добою супроти пізніших бід,
які впали на Україну потім»
М. Грушевський
20 лютого 2014 року виповнюється 1054 року з дня смерті Ярослава Мудрого.
Ярослав Володимирович (Мудрий) – великий князь Київський, один із найбільш шановних державних мужів у вітчизняній історії. Ярослав Мудрий народився 978 року і був сином полоцької княжни Рогнеди та Великого князя Володимира Святославича. Ярослав Мудрий поєднував у собі далекоглядного політика, досвідченого воєнного стратега, дипломата, будівничого і ерудита. Продовжував політику свого батька щодо об’єднання земель Київської Русі, укріплення кордонів та посилення позицій Християнської церкви – ідеологічного оплоту держави.
«А все-таки вона крутиться!»
Галілео Галілей
Галіле́о Галіле́й (італ. Galileo Galilei; 15 лютого 1564 — 8 січня 1642) — італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства.
Відомий тим, що вніс значні вдосконалення в конструкцію телескопа, а також за допомогою телескопічних спостережень довів правильність геліоцентричної теорії будови сонячної системи.
До цієї дати будо розміщено книжкову поличку «Людина, яка вивчала велику книгу природи», з якою можна було ознайомитися у бібліотеці.
Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повіки!
«Любіть Україну, як вірні сини,
Віддати життя їй готові,
Як юні сини, що життя віддали
Під Крутами всі, як герої».
Бій під Крутами – бій, що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року між більшовицькими військами Михайла Муравйова та об’єднаними військами юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням Аверкія Гончаренка під час наступу на Київ військ Муравйова.
Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія. Міф битви під Крутами є історичним образом, що має важливе значення для української колективної пам’яті та української ідентичності.
«У думці – знову тліє – бій у Крутах…
О, неповторний часе золотий!...
Ми всі були зелені ще, як рута,
Але в душі палав вогонь святий!»
М. Лавренко
(учасник Крутянського бою)
В історії кожного народу є дати, трагізм і велич яких залишається в пам’яті навіки.
Однією з найтрагічніших сторінок нашої історії є бій під Крутами. Дата 29 січня 1918 року увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Однак це символ нескореного духу нашої нації.

«Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім.
То – прекрасна Україна,
Нашого народу дім»
22 січня – День Соборності України.
Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. Поняття «соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Вона не є явищем суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які засіляє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх громадян, незалежно від їхньої національності.
Доля цієї людини вражаюча!
Аркадій Петрович Гайдар ( Аркадій Петрович Голіков ) ( 1904 - 1941) - дитячий письменник, учасник військових дій. Народився Аркадій 22 січня 1904 в місті Льгов Курської губернії. Дитинство в біографії Гайдара здебільшого пройшло в Арзамасі - невеликому місті Нижегородської області. Аркадій був самовідданим вже в дитинстві , прагнув потрапити на фронт.
Будучи дитиною, коли батька забрали воювати, втік з дому , щоб теж потрапити на фронт. Але був затриманий. Наступна спроба була зроблена вже в 14 -річному віці. Вступивши до лав більшовиків , незабаром став командиром загону. А в 17 років повів за собою в атаку цілий полк.