«Україно моя, мені в світі нічого не треба,
тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти».
A.Малишко
24 серпня український народ відзначає своє головне державне свято – День незалежності України. У цей день 1991 року Верховна Рада тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Акт проголошення незалежності України, у результаті чого постала сучасна Українська держава.
Проголошення Незалежності увінчало багатовікову боротьбу українців за право мати власну державу, вільно розвивати національну культуру, бути повноправним членом міжнародної спільноти.
"В зелених лаврах, в синій світлотіні
У сяйві сонця й вишні у цвіту,
В огні троянд, у моря мерехтінні
Побачить кожен може красоту"
М. Рильський
Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Вона завжди хвилює і хвилювала, чарує і чарувала людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це викликає у людини незрівнянні почуття.
Працюючі з дітьми та молоддю бібліотекарі намагаються укорінити любов до природи через книгу та масову роботу.
«Казка кличе нас у мандри,
вчить бути в житті сміливими й мудрими,
долати перешкоди і біди і не забувати добра світового,
бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність»
В. Шевчук
Казки Андерсена чудові та неповторні. Ми мандруємо разом з Дюймовочкою на листі лататті, проходимо нелегкий шлях з Гердою, спостерігаємо за Каєм у палаці Снігової королеви та намагаємося йому допомогти, жаліємо Гидке каченя та відчуваємо гордість за прекрасного Лебедя. А як радіємо, коли бачимо перемогу Стійкого олов’яного солдатика!
В казках Андерсена живуть любов, добро, справедливість. Нас захоплюють звичайні та незвичайні пригоди, автор захищає ображених та вступає в боротьбу зі злом. Андерсен вчить нас розбиратися в людях, допомагає зрозуміти, що таке любов, правда, честь.
"Хороша книга – просто свято"
М. Горький
Без сумніву, значення книги в житті людини дуже велике.
Порівняно з усіма іншими видами мистецтва книга має багато переваг – вона може бути інтимним супутником, з нею можна залишитися на самоті віч-на-віч, до неї можна повернутися безліч разів, перечитувати її , знаходячі все нові й нові думки та їх відтінки.
Книги несуть нам різноманітну інформацію, розповідають про життя, вміщують роздуми, розкривають почуття людей, закони та особливості людських взаємин, учать і виховують на прикладі героїв.
Книга будить нашу думку, хвилює душу, кличе на добрі діла.
Так і хочеться розпочати розповідь про урочисте нагородження переможців обласного літературного конкурсу «Духовні святині Чернігівщини», що проходив в обласній бібліотеці для юнацтва за підтримки Департаменту культури та туризму, національностей та релігій словами Василя Симоненка: «Україно! Ти для мене диво!».
Враженнями поділюся пізніше. Перейду безпосередньо до події.
Ура! Конкурс.
Літературний конкурс «Духовні святині Чернігівщини» стартував в лютому місяці поточного року і був приурочений святкуванню 1025 - річниці Хрещення Русі. Тема актуальна і викликала неабиякий інтерес. На конкурс надійшло близько сотні робіт з 19 районів нашої області. Перемогу вибороли найкращі.
УВАГА! УВАГА!
Вітаємо переможців обласного літературного конкурсу присвяченого 1025 – річчю хрещення Київської Русі «Духовні святині Чернігівщини».
В НОМІНАЦІЇ «ПРОЗОВІ ТВОРИ»
Дипломом 1-го ступеня нагороджується Смаль Валентина, м. Бобровиця. Журналіст. Бобровицька ЦБС
Дипломом 2-го ступеня нагороджується Солодовник Павло, с. Кучинівка. Редактор. Щорська ЦБС
«Казка – наче той горіх.
Ти попробуй розкуси –
Знайдеш стільки в нім краси,
Стільки мудрої поради,
Стільки вигадки і правди!»
Валентин Бичко
Роль казки у розвитку дітей багатогранна.
Саме через казку – найближчий шлях до серця дитини.
Наприклад, у розумінні В. Сухомлинського казка – друг і навчитель дітвори, вона допомагає їм краще пізнати навколишній світ і прекрасне, робить їх добрішими, людянішими, викликає бажання пронести чудові риси позитивних персонажів через своє життя.
Кожна дитина в душі творець прекрасного, вигадник та фантазер. Але її потрібно навчити бачити навколо себе прекрасне.
«У чарівний світ розкритої книги
всім доступний вхід»
М. Гафурі
Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину.
Не даремно кажуть, що книги – друзі людини.
Коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють з нами. Вони можуть розказати чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок можуть забриніти невідомі вірші, які ми будемо пам’ятати довго, а можливо, й ціле життя.
Під час літніх канікул вихованцям пришкільного табору ЗОШ № 7 було запропоноване літературно-казкове асорті «Книга – віконце в світ».