Зимові свята… Їх і справді чимало: Різдво, Новий рік,Водохреща, Маланка. І кожне має свої звичаї та обряди. Деякі з'явилися ще в прадавні часи, інші – трохи пізніше, під впливом християнства.
Але багато віків невід’ємною частиною зимових свят були вечорниці - надзвичайно цікава традиція нашого народу. Молодь збиралась, щоб разом весело (і з користю) відпочити. Дівчата пряли, шили (готували своє придане), співали пісень і пильно придивлялись до парубків. А ті і раді показати себе з кращого боку - розважити дотепними розповідями, жартами або (найчастіше) просто позалицятися до дівчат. І все це дійство щедро приправлене піснями, танцями та живою музикою.
Здавалося б стільки всього про традиційну українську хату відомо, стільки наукових та етнографічних праць написано, але все ж лишається багато невідомих широкому загалу знань та фактів про житло українців.
Хата – не просто дім в якому проживала сім’я, це окремий всесвіт, де народжувалися, росли, закохувалися, одружувалися, господарювали та помирали. Так повелося, що для українців побудувати дім означало не лише залити фундамент та викласти стіни, а й створите місце для родового гнізда, народити, виростити та виховати в ньому дітей, добрими, працьовитими та віруючими.
Відділ абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва пропонує Вам поринути у світ давнього побуту наших предків і дізнатися багато цікавого і корисного про українську хату.
Відео можно переглянути тут
Просте і водночас незбагнене диво - українська хустка. Барвиста, як сад навесні... Мережлива, як світанки над річкою...
Хустка з давніх-давен основний і улюблений убір української жінки. Пов’язуючи голову хусткою, жінка залишала обличчя відкритим, що свідчило про її волелюбність.
Взагалі, хустка супроводжувала людину протягом усього життя — від народження і хрестин до поховання та поминання. Нею обдаровували кумів під час хрестин і весіль. Для жінки хустка була оберегом, оскільки захищала волосся володарки від навороту та злого ока.
День 14 жовтня в нашій країні багатий на свята. На цю ж дату припадають такі значущі для України свята, як День захисників і захисниць України, День українського козацтва і свято Покрови Пресвятої Богородиці. І це не випадковість, бо вшанування нашого війська на Покрову — це історична традиція, адже з давніх-давен саме Вона є покровителькою українських збройних формувань – нащадків князівських дружин і волелюбного козацького війська.
Згадуючи про захисників, не можна не згадати про Козацтво. Бо саме в ньому і проявився мужній і волелюбний дух наших предків, через Козацтво створювалася історія нашої країни.
Щороку, 23 серпня, напередодні Дня Незалежності України, ми всі разом святкуємо День Державного Прапора України. Його синьо - жовте полотнище було затверджене Верховною Радою 28 січня 1992 року.
В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Прапор символізував єдність земель і племен, консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.
24 серпня - День Незалежності України.
І цього року він особливий, адже нашій країні – 30 років!
За цей час Україна подолала надзвичайно багато викликів, адже, здобувши таку омріяну свободу й державність, уже покоління наших сучасників було змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, а згодом – зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави.
Але ми вистояли, стоїмо й неодмінно переможемо!