Ще не вмерла України і слава і воля,
Ще нам браття молодії усміхнеться доля.
Ще нам браття молодії усміхнеться доля,
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
У 2015 році виповнюється 200 років з дня народження автора мелодії українського національного і державного гімну, композитора Михайла Вербицького та 150 років від першого публічного виконання гімну у м.Перемишлі. Михайло Вербицький належить до тієї плеяди українських композиторів, які заклали підвалини нової композиторської, що увійшла в історію нашої групи.
Іван Франко цілком слушно назвав Михайла Вербицького «найзначнішим талантом» серед композиторів Галичини. А те, що його патріотична пісня «Ще не вмерла Україна» досить швидко переросла у національний гімн, який сьогодні став гімном нашої незалежної держави.
9 березня світове співтовариство урочисто відзначає річницю народження українського генія – видатного поета і талановитого художника Тараса Григоровича Шевченка. Для нас же, українців, великий пророк Шевченко є ще й прикладом справжнього патріота, бо як наголосив Президент України Петро Порошенко : «Немає такого періоду і події в новітній історії України, де б Тарас не був зі своїм народом». Шевченкове слово, що передається серед нашого народу з покоління в покоління, за теперішніх реалій в Україні актуальне, як ніколи.
Початок осені. Лагідний вітерець бавиться сухим листям кукурудзи, набирається цукристості буряк, пишається своїм листям капуста, поміж якого ховаються останні огірочки, стирчать зелені чупринки моркви з поміж засохлого бадилля. Десь, ближче до хат, наливаються соком перці, пізні помідори. Пахне яблуками та динями.
Та хіба ж можна уявити сільський город без гарбузів?!. . Лежать вони по-осені товсті, пузаті, блискучі. Поважні і огрядні, маленькі,кругленькі, довгасті, грушеподібні… яких їх тільки нема! Підставляють свої боки сонечку в задумі чому ж їх так назвали? Складають про них вірші , співають пісні. У господарів тільки й мови, що про кавуни: які вони смачні, солодкі як мед, соковиті. А чим же ми від них гірші? У нас навіть свято є!
Справді, чому? Не знаєте? Тоді вам пряма дорога до бібліотеки.
У затишній книжковій оселі ви побачите книжково-ілюстративну виставку Чудовий дар.
Окрім книг та журналів на ній розміщено, світлини гарбузів, деякі з господарями які їх виростили, інформація про найбільший за розміром та вагою плід, його родичів динь, кабачків, патисонів. Є матеріали, які розповідають звідки до нас прийшов гарбуз,про походження його назви , чому він вважається ягодою. Можна почитати казки та легенди про нього, відомості про них розміщені в інформаційному списку літератури Його величність гарбуз.
За роки незалежності бібліотеки області отримали літературу з питань народознавства, твори народної словесності, які в минулі часи вважалися низькими за своїм художнім значенням. Час показав, що скарбниця української народної творчості багатюща, неоціненна і невичерпна, бо живе і в наш час. Споконвіку ведеться переповідання казок,легенд, пісень, приказок у яких народ закарбував найважливіші події, що залишили слід у його душі. З літературою такого змісту можна було познайомитися на виставках нових надходжень, бібліографічних переглядах, інформаційних годинах, уроках з народознавства, презентаціях які проходили в бібліотеці с. Надинівка.
Цікавими для молоді були бесіди: Легенди і повір’я нашого краю, Українські обряди та звичаї, Пустила віночок на биструю воду, Скарби з бабусиної скрині… Цикл віртуальних подорожей заповідними стежками Міжрічинського заповідника – царства лісів і боліт, де є зони заборонені навіть для відвідування.
«Я – сильна, я – слабка, я – Жінка!»

Важливу роль в історії України завжди відігравали жінки. Українські жінки мужньо відстоювали самобутні традиції і здобутки свого народу. Їх життя є взірцем справжньої відданості і жертовності патріоток української землі.
3 березня, напередодні Міжнародного жіночого дня, в ліцеї №16 був проведений усний журнал «Великі жінки України». Захід проводився з метою показати учням місце української жінки в суспільстві в різні часи та епохи, продемонструвати життєвий подвиг відомих жінок України, підкреслити їх значимість у багатовіковій історії і культурі українського народу.
Усний журнал складався з 3-ох сторінок:
1-ша сторінка: «Ідеал мудрості – рівноапостольна княгиня Ольга»;
2-га сторінка: «Роксолана: тріумф людської волі й розуму»;
3-тя сторінка: «Катерина Білокур: доля, намальована пензелем».
В ці березневі дні українці вшановують пам’ять великого поета, пророка, художника – Тараса Шевченка. Про нього багато написано, багато вже сказано. Здається, вже всі все знають і Шевченком нікого не здивуєш.
Та його вірші, хоч і добре всім відомі, продовжують дивувати. Є в них щось таке,що гріє душу, надихає, вселяє надію. Бібліотекарі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва продовжують знайомити школярів із Тарасом Григоровичем Шевченком.
За його творчістю в школах проводили вікторини, переглядали його художню спадщину, розповідали про непросту долю поета, та його творів. І звичайно ж, читали вголос улюблені вірші вірного сина української землі.
На передодні свята 8 Березня клуб «Фортуна», де працює пересувка Чернігівської бібліотеки для юнацтва, перетворився в майстерню орігамі.
Всі бажаючі мали змогу взяти участь у майстер-класі з виготовлення паперових тюльпанів, який проводила бібліотекар Ніна Кузьменко.
В чарівних руках бібліотекарки звичайний листок паперу за лічені хвилини перетворювався на тендітну квітку. Опановуючи техніку орігамі, діти легко і швидко створили цілий букет.
Квіти виходили у всіх прекрасні, адже для занять орігамі непотрібно особливих здібностей, лише бажання та наполегливість. Ми пропонуємо і вам освоїти основи цього мистецтва, створивши квітку своїми руками. Нехай вона принесе у ваш дім весну, тепло та радість.
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої наснаги
Ми вшановуєм...пам'ять Шевченка…
На початку березня весь світ традиційно відзначає шевченківські дні. Читальний зал нашої бібліотеки не залишився осторонь цих святкувань.
4 березня для вихованців Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей була проведена літературна година «Єднаймо душусловом Кобзаря».
Бібліотекар розповіла дітям про дитячі роки Тараса.
Щиро і душевно діти читали поезії великого поета, знайомились з репродукціями картин Шевченка-художника, брали участь у вікторині «Невмируще Тарасове слово». Захід пройшов невимушено, щиро та пізнавально.