
Весна – вона пробуджує природу, збуджує серця людей і нікого не залишає байдужим, жодної душі!
Від щедрого сонячного проміння, що ніжно голубить і пригортає Землю, розквітає перша квіточка, а в серцях любов зацвітає первоцвітом.
Бібліотека зустрічає весну разом з вами, адже тут працюють переважно жінки. Тому працівники читального залу напередодні свята 8 березня вирішили подарувати своїм колегам та всім відвідувачам бібліотеки приємні враження від зустрічі з прекрасним, а саме – виставку творчих робіт ЛЯЛЬКОВИЙ ВЕРНІСАЖ « ПОСМІШКА ЖІНКИ» нашої читачки СІЛЬКОВСЬКОЇ ТЕТЯНИ ЦЕЗАРІВНИ.
«Шевченко – митець,
який відкрив для української нації двері в безкінечність.
Саме він є гарантом нашої вічності…»
Микола Жулинський
9 Березня виповнюється 201 рік від дня народження великого українського пророка, поета, художника Тараса Григоровича Шевченка. Безперечно, це одна з найвидатніших постатей нашого народу. Загадку феномену особистості Шевченка досі не розгадано. Феномен поета відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять.
Вшанування генія Шевченка стало вже традицією в обласній бібліотеці для юнацтва. До 201-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка фахівці бібліотеки організували і провели цикл заходів «І став для нас Він світочем в віках…».
Так, 2 березня учням ЗНЗ № 23 запропонували взяти участь в літературній грі «Є в Шевченка народження дата – дати смерті в Шевченка нема».

Чернігівські дідусі та бабусі штурмують Інтернет.
Таких просунутих пенсіонерів у нашому місті стає все більше. Це користувачі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва. Для них ми,бібліотекарі, проводимо безкоштовні курси з комп’ютерної грамотності. Навчаємо оперативному пошуку потрібної інформації в Інтернеті, створенню електронної пошти та власних аккаунтів.
Бажаючих відвідувати курси дуже багато, та, нажаль, кількість робочих місць обмежена, адже заняття проходять майже індивідуально. Навчаються бабусі та дідусі , щоб краще розуміти внуків, бути ближчими до дітей та не почуватися австралопітеками у сучасному світі, де повно нових технологій.
Війна не розуміє гірких сліз,
І їх неспокій горе не зруйнує.
І крики хоч страшні лунали скрізь,
Бездушне серце ворога не чує!
Таких звірств, які вчинили окупанти в Корюківці, історія ще не знала. За три дні (1-2, 9 березня 1943 р.) фашисти розстріляли, забили, спалили живими близько 7 тисяч мирних людей та повністю спалили місто.
За кількістю жертв Корюківська трагедія майже в 45 разів жахливіша за горезвісну білоруську Хатинь. Але, на відміну від Хатині, не відома усьому світу. Проте історія з часом усе розставить на свої місця.
Саме цім жахливим подіям присвячена виставка-вшанування «КРОВ І ПОПІЛ КОРЮКІВКИ», яка експонується в читальній залі бібліотеки з 1 березня.
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те…
Л. Костенко
Усі часи захищати рідну землю було справою честі та гідності мужніх людей, дійсних патріотів своєї країни, святим обов'язком кожного громадянина. Україна сьогодні – незалежна держава. Українські збройні сили покликані охороняти незалежність рідної землі.
В ЗОШ №2 був проведений урок мужності, де йшла мова про подвиг наших чернігівських героїв АТО. Основна мета проведення уроку мужності формування в підростаючого покоління почуття патріотизму, любові до свого краю, народу, та його історії на прикладі подвигу героїв сьогодення. Це виховання громадянина-патріота, який володіє глибоким розумінням громадського обов'язку, готовий у будь-який час стати на захист Батьківщини, знати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу його збройних сил.
А сотню вже зустріли небеса.
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий...
І рани їхні вже не їм болять...
Герої Майдану. Хто вони? Наші брати і сестри. Воїни, які пліч-о-пліч свідомо стали за правду, справедливість, свободу, людську гідність.
Мова-- це великий дар природи людству, який кожен народ розвиває та вдосконалює тисячоліттями. Наш народ не є винятком. Ми маємо свою мову, свій скарб. Правда він схований у нас так глибоко, що й самі забуваємо діставати його зі схову, аби поповнювати та шліфувати.
Щоб нагадати громаді , що ми українці і несемо відповідальність за збереження мови, бібліотекарі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва активно долучилися до відзначення Міжнародного Дня рідної мови. В заходах взяли участь всі небайдужі.
«Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!»
Д. Білоус
21 лютого 2015 року – 15 років з часу, коли в усьому світі почали відзначати День рідної мови.
Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України, Президент України підписав відповідні документи.
Українська мова – національна мова українського народу. Для більшості людей, які живуть в Україні, вона є рідною, тобто мовою, з якою людина прийшла в світ і прилучається до загальнолюдських цінностей у їх національній своєрідності.