«В озонову дірку подивився янгол:
-Господи, скажи їм, щоб вони схаменулись!»
Ліна Костенко
16 вересня Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародним днем захисту озонового шару. Цей день відзначається з 1995 року в пам’ять про підписання Монреальського протоколу щодо необхідності збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і попереджує шкідливий вплив ультрафіолету на поверхню Землі, тим самим зберігаючи життя на планеті.
До цієї дати учням ЗНЗ №2 був запропонований літературно-екологічний круїз «Планета у нас одна».
Захід проводився з метою розвитку в учнів почуття особистої відповідальності за збереження навколишнього середовища, виховання любові до рідного краю.
«Сонце променіє над Десною,
Вітер трави в росах нахиля.
Краю мій, у серці ти зі мною,
Рідна моя, сіверська земля…»
21 вересня – День міста Чернігова.
Історія Чернігова налічує понад 1300 років. За свою історію місто переживало не один період занепаду і підйому.
Якщо порівнювати різні історичні періоди, слід визнати, що зоряний час Чернігова припав на давньоруську добу, коли він був центром великого князівства, а за розмірами й чисельністю населення належав до найбільших міст Європи.
Розвиток нашого міста був перерваний навалою орди хана Батия. У жовтні 1239 року місто було оточене військами хана і незабаром після кровопролитної боротьби захоплене військами Батия. У другій половині XIV століття Чернігів був приєднаний до Литовської держави.
Війна між Литвою та Росією 1501-1503 років закріпила Чернігів за Російською (Московською) державою.
Захоплене поляками в 1611 році, місто відійшло в 1618 році за Деулінською угодою до Речі Посполитої, під владою якої знаходилося до повстання Богдана Хмельницького.
Всі школярі, а я в цьому переконана, мріють стати відомими, успішними людьми. Що ж для цього потрібно? На мою думку, перший крок до успіху – це вміння правильно та красиво говорити. Недарма народна мудрість говорить: «Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові».
Щоб привернути увагу школярів до мови та мовлення Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва провела ряд заходів присвячених українській мові. Учні школи № 29 ознайомилися з життям та творчістю відомого українського діяча Павла Павловича Білецького-Носенка. Саме він першим втілив у життя ідею створення словника української мови. Та доля жінка примхлива і слави та визнання Білецькому-Носенку не принесла, хоча його праця, як стверджують дослідники. лягла в основу славнозвісного словника Бориса Грінченка.
Цієї суботи для всіх бажаючих широко відчинив свої двері клуб дозвілля «Фортуна». Була там представлена і моя бібліотека.
Найновіші, найцікавіші, найяскравіші книги красувалися на столах, заманюючи до себе дітлахів та їх батьків. Тут були книги велетні, що вміщують у собі чи не всю мудрість нашого народу, і міні- книженята, що легко сховаються в долоні малечі, і навіть книги, що вміють говорити.
Найрозумніші та найвідважніші гості взяли участь у літературному квесті «Знайди свій скарб».
Щоб дістатися до скарбу треба було подолати перешкоди, відповідаючи на різноманітні питання та заробити фішки.
Якщо шлях здавався важким, можна було підкріпитися чарівною цукеркою, яка крім солодкого задоволення містила в собі справжнє натхнення та вказувала правильний шлях.
Щоб переконати школярів, що книга кращий друг і кращий порадник були влаштовані «літературні віщування». Бібліотекарка продемонструвала, як книга може віщувати майбутнє і давати відповіді на різноманітні запитання.
«Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків,
але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичних вправ»
А. Моссо
13 вересня День фізичної культури і спорту.
Професійний день фізкультурників в Україні святкують у другу суботу вересня щорічно. Вперше це свято відзначали в 1994 році, після виходу відповідного президентського указу.
В Україні спорт знаходиться на найвищому рівні розвитку. Ще до того, як було встановлено День фізичної культури та спорту України, українські спортсмени стали чемпіонами світу та Європи в різних дисциплінах. Крім того, спортсмени України були кістяком олімпійської збірної Радянського Союзу.
12 вересня в читальному залі бібліотеки для учнів ліцею № 16 був проведений олімпійський урок «Спорт єднає Україну».
"Ти з нами будеш вічно жити,
Як сяйво сонця, як вечірній спів,
Ти так любив землі своєї квіти,
І так, як квіти, ти людей любив."
В. Сосюра
Михайло Коцюбинський - одна з найяскравіших і найсвоєрідніших постатей в українській та усій світовій літературі кінця ХІХ сторіччя. В своїх творах він показав силу й енергію простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, відобразив соціальні і національні прагнення українського народу, оспівав його високу поетичність.
Літературний учень і земляк М.М. Коцюбинського лауреат Ленінської премії Михайло Стельмах так сказав про літературну спадщину письменника: "Усе, дорогий Михайле Михайловичу, що написане кров'ю Вашого серця, зосталося в пам'яті всього нашого народу, а слово і краса ім'ям народу увійшли в безсмертя."
У рідному місті письменника його ім'я носить одна з центральних магістралей, педагогічний університет, кінотеатр, школа, будинок відпочинку. Кращі твори письменників Поділля відзначені літературною премією імені Михайла Коцюбинського. Її лауреатами стали Анатолій Бортняк, Дмитро Дереч, Григорій Усач, Михайло Каменюк.
Життя і творчість П. Грабовського є яскравим прикладом служіння народові, відданості своїм ідеалам. Основну частину спадщини П. А. Грабовського становлять поетичні твори.
Пристрасна глибокоідейна творчість поета була складовою частиною його подвигу і йшла в одному руслі з натхненним словом І. Франка та Лесі Українки.
В один табір із цими визначними постатями Грабовського ставили не лише громадянські мотиви, а й висока мистецька довершеність його творів.
«Поезія мусить бути одним з чинників поступу загальнолюдського, а в рідному краю, зокрема, — загальнонародним, засобом боротьби з світовою неправдою, сміливим голосом за всіх пригноблених. Така її задача!» — писав П. Грабовський у статті «Дещо про творчість поетичну».
Взірцем для нього завжди була творчість Т. Г. Шевченка, якого він вважав «поетом-борцем, найкращим діячем громадським». З особливою силою ці думки висловлені Грабовським у його поетичних творах. «Не все співати нам про квіти та любуватися Дніпром», — застерігав він своїх сучасників.
Літо – краща пора для відпочинку від навчання, уроків і занять. А літні канікули – гаряча пора для бібліотекарів, коли дітей не тільки обслуговують книгою, а й для них організовують цікаве і змістовне дозвілля. Як завжди, влітку читальний зал нашої бібліотеки тісно співпрацював з літніми дитячими таборами та санаторіями міста: «Дружба» та «Зелений гай».
Протягом літніх канікул бібліотекарями для дітей проводились цікаві заходи:
літературна вікторина «Сусіди по планеті»
природознавча вікторина «Знавці природи»
майстер-клас із паперової пластики
конкурс «Маленькі розумники»
казковий калейдоскоп «Загадки про казкових героїв»
інформаційно-літературний коктейль «У калейдоскопі яскравих сторінок»
бібліотечний урок «Влітку книжку почитай, в школі бали получай»